tomoyemore: (sigur ros)
[personal profile] tomoyemore
Нарешті, під впливом цьоготижневого концерту коротко підсумовую те, що вдалось відвідати і почути останнім часом. Порівняно з минулим літом і роком - концертів було зовсім небагато і всі в межах Києва. Але всі вони порвали в клаптики. Отже, винуватці наступні: 

65 days of static13.09.2012. Ух, не підвели. Одна з улюблених груп в жанрі. Було більше мат-року, ніж пост-року. І просто нереально крутіші вживу, ніж в записі. Неймовірно мощьні. Звук, який просто збиває з ніг. І так самовіддано грали. Напевно, під таку музику вибухають зірки при наближенні до чорних дір в космосі. Коротше, we are exploding anyway.  

Maybeshewill, 13.09.2012. Цей же день, Бінго, в рамках фестивалю Астрал. Такий собі британський місцями наелектризований пост-рок. В записі до концерту їх не встигла почути, але тепер уже починаю переслуховувати. Тому що красиво. Астрал із ечівд. 

Red Hot Chili Peppers, 25.08.2012. Суперечливі відгуки про їх виступ чую дотепер. Без прив'язок до технічної сторони і якості шоу як такого, особисто для мене це стало закриттям чергової сторінки життя. Їх останній альбом остаточно вбив мою віру в те, що вони досі здатні творити щось вартісне. Власне, від виступу теж чогось феєричного не чекала, якби чекала 15 років тому. Відпрацювали, наскільки відпрацювали. А я відстрибала під старі хіти, наскільки відстрибала. Тому що перший альбом, який я купила в Америці на перші зароблені гроші, був саме "By the way". І саме його цілий рік там заслуховувала до дірок. І одні з перших пісень, які я вивчила на трьох акордах на гітарі, були 'Califonication' і 'Otherside'. Немаленька сторінка життя закрилась. На такі групи з таким запізненням завжди страшно йти. Типу, а якщо виявиться повною лажею, невже щось не те слухала стільки років. РХЧП в принципі зіграли рівно настільки, щоб показати - та, 15 років тому вони були просто нереально круті і писали нереально круту музику.  

Kasabian, 25.08.2012. Про них пишу окремо. Тому що, на відміну від РХЧП, на Kasabian я власне хотіла потрапити тут і тепер, а не з n-річною давністю. І до останнього сумніваючись - йти чи не йти на конц в другу фан-зону за 350 грн., коли почула перші акорди Days are forgotten, звісно не стрималась. Валили круто. Співали мало. Але для маленького музичного щастя мені вистачило.   

...И друг мой грузовик, 11.07.2012. Презентація нового альбому "Годы геологов" і ювілей. От хто взагалі не розчаровує від альбому до альбому, так це однозначно найкраща українська група ИДМГ. Після кожного чергового альбому думаю, нема куди проникливіше, нема куди легковажніше. А потім виходить, що є куди. І новий альбом слухається на ріпіті мінімум місяць. І живі виступи кожного разу все більше і більше розривають. Просто нема слів.

Макулатура, 13.05.2012. Пішла на них в останній момент сама, як і годиться ходити на таку групу. Період в житті якраз відповідний був. Чіпляють, звичайно. Сильно. Якось дуже по особистому б'ють. Менше, ніж "Ночные грузчики", але тим не менше. Ці прекрасні відчуття, як від процесу читання книжки, коли все так написано, ніби про тебе, ніби ти і писав цю книжку. І поглиблення до максимуму цікавого відчуття безвиході.    

Якось от тільки тепер, наприкінці третього року проживання в Києві, в умовах обмеженого бюджету на виїздні конци і фести, особливо гостро відчула переваги столиці. А про сумне. A place to bury strangers таки не приїдуть до нас, принаймні найближчим часом. Zorge на Джаз Коктебелі провтикала по власній дурості. Почути пісню "Крым" в Криму - це точно щастя в квадраті, [livejournal.com profile] u_ognia підтверджує. І на Omar Rodriguez Lopez, напевно, піти не вдасться - дорогувато, буду чекати на Mars Volta, за яких точно віддам останню сорочку.
 

Profile

tomoyemore: (Default)
tomoyemore

March 2015

S M T W T F S
1234567
89 1011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 23rd, 2017 06:38 am
Powered by Dreamwidth Studios