Jun. 7th, 2012

tomoyemore: (tlen i vavilon)
Самоорганізація як кульгала все життя, так і продовжує кульгати. І внутрішнє зобов'язання писати сюди хоча б раз в місяць кануло в Лету. Бракує навіть на мінімальні зусилля створити мінімальний контент. От хіба прийде натхнення поклацати фотіком, як на вихідних, то і заставляєш себе писати.

Коротше, катнули на три дні вихідних Одеською областю на вєлах. Початковий маршрут був наступний: Ізмаїл - Вилково - Білгород-Дністровський. Як виявилось на місці, з Одеси до Ізмаїла зранку курсують автобуси з переповненими багажниками і запхати туди велосипеди навіть у складеному вигляді - неможливо. Маршрут перепланували на Білгород-Дністровський - Вилково - Ізмаїл.

Електричкою доїхали до Білгорода і звідти зразу з обіду виїхали місцевими роздовбаними грунтовками на Вилково. З численними перипетіями - у вигляді педалі, яка постійно розкручувалась. З пошуком по селам шестигранних ключів, щоб її закрутити. З заїздом в болото глиняного чорнозему, який твердим каменем ліг на наші колеса і забився під болотники. І тому подібним. Коротше, вечір закінчився в Татарбунарах, в хаті хорошого дяді Вані та його дружини, з чаєм і пиріжками. А також з розкладанням намету в кромєшній темноті біля траси в кущах під тими ж Татарбунарами.

Другий день проїхали з Татарбунар до Вилково. По дорозі катнули до моря в Приморському, скупались. Найприємніша частина дороги - з Приморського до Вилково, через плавні Дунайського біосферного заповідника. В самому Вилково дуже цікаво, незважаючи на загальну убогість і стан чистоти міста. Катались на лодці з виїздом на Дунай і до островів старообрядців. Смажена риба - найсмачніша з тих, які доводилось пробувати.

Наступного третього дня виїхали з Вилково до Татарбунар назад. В Ізмаїл їхати не ризикнули, невідомо чи вдалось би сісти на щось до Одеси. В Татарбунарах нас підібрав хороший пацанчік на бусіку і довіз до с. Монаши, за 35 км до Білгорода. Так що в після обіду ми уже гуляли фортецею в Білгороді й купались в бруднуватому лимані. Далі - електричка до Одеси і поїзд на Київ. Загалом катнули 240 км. При кращих розкладах можна було б і більше, звичайно. І звичайно, цікаво було б катнути ще з Вилково до Ізмаїла.

Ну і стандартний фотозвіт майже без тексту )

Page generated Sep. 22nd, 2017 04:35 am
Powered by Dreamwidth Studios