Jun. 15th, 2014

tomoyemore: (Default)
Життя продовжується. Доки одні герої гинуть, а нові ряди поповнюються друзями. Війна підходить занадто близько. Повз проїхані на вєлах блок-пости. Повз зустрічні БМП з українськими прапорами на дорогах... Перший велотріп в цьому сезоні припав на Полтавську область. Маршрут класичний і  простий, як дошка: Гребінка-Лубни-Миргород-Гоголеве-Великі Сорочинці-Диканька-Полтава. Кілометраж - біля 240 км. Їхали неповних три дні.

Туди діставались на неймовірно переповненій електричці Київ-Гребінка. Всі намагались виїхати з Києва на травневі. Не всім, правда, це вдалося. Пасажири електрички періодично закидали наші вєли сумками з дачним інвентарем і прикидали, скільки людей могло б додатково влізтись у тамбур, якби не наші вєли. Мокрі люди прилипали до мокрих нас. Веселі три години видались, коротше. Але коли в Гребінці ми підкріпились гігантськими порціями вареників в місцевій кафешці за 10 грн. і рушили ідеально гладкою дорогою повз чистенькі свіжо помальовані хатки з квітниками навколо - життя почалось налагоджуватись. А свіжо помальовані не тільки хатки, а й бруківка на зупинках, і самі зупинки. І це все не тільки вздовж траси. На виїзді з Гребінки звернули помилково до села Лазірки. І серце не переставало тішитись від цієї ідеально рівної сільської дороги і красивих сільських хатин. Коротше, Полтавська область - приклад для інших регіонів неньки.


Проїхатись Полтавщиною ) 



Page generated Jul. 23rd, 2017 06:41 am
Powered by Dreamwidth Studios