tomoyemore: (Default)
[personal profile] tomoyemore
Здається, "Бог просто устал нас любить... И гильза от пули навылет... И карта, которую нечем покрыть... И остаемся одни в этом мире..." Від новин хочеться битись головою в стіну. А ще не виходити зі стану алкогольного сп'яніння. А ще здохнути. І потім знову здохнути. Це з деструктиву. З конструктиву залишається тільки переводити гроші на батальони й армію. І як ніколи чекати наступну зарплату. І від усвідомлення, що цей конструктив настільки мінімальний, знову хотіти здохнути. І смерті так багато щодня, як ніколи. І зникає отой зазвичай таємничий з дитинства під сімома замками кордон між життям і смертю. 

Ну а поки що відписуюсь за другі травневі. Проїхались на велосипедах південною частиною Миколаївської області, до моря. Вже традиційно через військові блок-пости і військову техніку на дорогах. Маршрут першого дня: Миколаїв-Червоноармійськ-Очаків, біля 80 км. Так що, виїхавши коло 5 ранку, до обіду вже купались у морі. Ночівля на узбережжі в Чорноморці. Другий день у планах була Кінбурнська коса на катері, але якимось дивним чином катер ми провтикали, тому провалялись цілий день на пляжі. Скучно не те слово, але квитки назад на руках, спека під 40, тому заморочуватись особливо зі зміною планів не хотілось. Третій день - Очаків-Парутине-Миколаїв, через національний історико-археологічний заповідник "Ольвія".

Таке в селі Кам'янка. Синьо-жовтим свіжо помальовано, а от відбити герб ссср місцеві якось не додумались, чи шо.


А це уже замальовки з Очакова - місто курортне, людей реально багато, але знищеність інфраструктури помітна. Розвалений кінотеатр, закинуті бази відпочинку, розбиті дороги. Дуже сподіваюсь, що ситуація з Кримом позитивно вплине на розвиток подібних курортних містечок. Кіт теж не витримує спеки під 40. Живий, якшо шо.


Ночівля на березі Чорноморки. Чекаємо грозу з пляшкою вина.


Шлях відступу


Мій улюблений різновид хмар


Рибаки теж нікуди не поспішають, у них кльов


Наступний день. Море тепле. Пісок гарячий. Дружки в наявності. Від кукурудзяних паличок не відмовляються


А це вітряки в районі села Дмитрівка. Величезні.








А це уже історико-археологічний заповідник "Ольвія". Місце не меншої історичної важливості, ніж Херсонес. наприклад. Цю грецьку колонію заснували ще в першому тисячолітті до нашої ери. Дуже багато всього збереглось. Але, на секундочку, у вихідний день на території не було жодної людини, окрім трьох охоронців і головного бухгалтера, яка особисто у своєму кабінеті видала мені іменний квиток на вхід у заповідник за 10 грн. Вірю, що тут також ситуація зміниться на краще.
























From:
Anonymous
OpenID
Identity URL: 
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

tomoyemore: (Default)
tomoyemore

March 2015

S M T W T F S
1234567
89 1011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 23rd, 2017 06:42 am
Powered by Dreamwidth Studios